Я не живу у цій країні.
ЇЇ нема, так розікрали
Не олігархи… дермокрали
А що народе? Гнеться в спині.
Один на одного все зляться
Один до біса тягне всіх
От інший верещить «успіх»
Та все одно… усі бояться.
Бояться темряви у душах
Бояться правди, то є так,
Казав гуцул у постолах
Коли керманичів послухав.
Так кожен день. Все більш «свободи»
Нам кажуть простір та без меж
Чого бажаємо? Оте ж
Що прагнуть іншії народи.
Буханець хліба та ковбас
Хіба ревуть, як ясла повні
Воли, що видерлись назовні
Отой свинячий «правий» клас.
Та потихеньку забуваю
Яка вона ота свобода
Ярмо звичніше для народа
Чи пекло краще нам за рая.
