Хвилька осіння по небу майнула,
піна срібляста на мить відступила,
сонця стрічечка тепло ковзнула
по запущеним людським тривогам
крізь туманну печальну облогу...
Й промінь вигулькне на допомогу,
зайчиком весело кліпне згори.
Попри усі капризи судьби
посміхнись йому і Ти...
