Душі народної огранка,
Найкраща мова всіх часів.
Віночок, диво-вишиванка,
Веселка, солов’я заспів,
Тобі вклоняюся низенько,
Що ти жива, що ти в нас є,
Що в ритм – твоє й моє серденько
Й світанки нам Господь дає.
Така нелегка доля в тебе,
Наперекір всім ворогам
Тобі покров дарує небо
І слів божественних бальзам.
Живеш і в казочці маленькій,
І в Славні наших козаків,
З тобою Леся і Костенко,
Ти – моноліт в борні віків.
Тримаєш і в окопах гідність
Для всіх прийдешніх поколінь.
Ти – Кобзаря мого всесвітність,
Ознака величі й молінь.
Стаю, рідненька, на коліна,
Прошу: пробач, за суржик мій.
Моя ти сонячна перлино,
Живи, звучи, співай, радій!
Суржик-не суржик, а насправді, кожному регіонові притаманні свої особливості мови, тому це дуже відносно. Навіть у селах, що знаходяться поруч, є відмінності у багатьох словах. Мені особисто часом буває важко зрозуміти деякі слова у віршах, бо є вплив і російської, і білоруської, і польської, і угорської, і румунської мов. І все це вже НАШЕ, і, на мій погляд, не варто цього цуратися. Навпаки, мені дуже цікаве це різномаїття та самобутність. Але оригінал чистої мови звичайно, має лунати скрізь, у тому числі, і в поезії, як взірець.
Гарний вiрш, Людмило. Дуже мудрi, яскравi у вас рядки. Справдi, рiдна мова завжди для людини повинна бути найбiльш приемною, найбiльш привабливою. Навiть деякi твори у перекладi украiнською звучать краще вiд оригiналу. Он, хоча б "Енеiда", яку в оригiналi латинською мовою написав Вергiлiй. Ну, я не експерт у латинськiй мовi, але тi, хто читав "Енеiду" у оригiналi вiдзначають, що Iван Котляревський так ii майстерно переклав, що, справдi, цiкавiшим у нього вийшов сюжет. Або ще - пам'ятаете текст колисанки з передачi "Вечiрня казка":
Тепле сонечко сiдае
Синiй вечiр на порiг
Наче човник пропливае
Срiбний мiсяць угорi.
В оригiналi ж цей вiрш-колискова звучить росiйською мовою, поет Володимир Орлов написав "Кому что снится". Ну, вiн жив в Украiнi, у Сiмферополi, в Криму, але писав росiйською мовою. Цей вiрш i росiйською теж гарно звучить. А вже потiм поет-пiсняр Вадим Циганов переклав цей вiрш украiнською i у даному перекладi сюжет цiкавiше вийшов.
Тiльки от у вас у 6 i 7 рядках слово "що" - у двох рядках пiдряд одне й те саме слово звучить. Може вам у 7 рядку замiнити його на "бо" - "Бо в ритм - твое й мое серденько". А у 14 рядку ви, мабуть, хотiли написати "Славi", а не "Славнi" - "I в Славi наших козакiв".
А, ясно, це я, мабуть, одразу не здогадався, про що саме мова, подумав що це гасло - "Слава козакам".
Так, а якщо тут йдеться про урочисту пiсню - Гiмн-Славень козакiв, так тодi якось красивiше буде звучати замiсть "наших" - слово "мужнiх" - "I в Славнi мужнiх козакiв" або ще можна варiант "I в Славнi хлопцiв-козакiв".