Було багато щастя, різних втрат...
Було багато друзів і коханих...
Була журба, звеніла во сто крат...
Та я так рідко згадувала маму.
Ти закривала від усіх нещасть,
Від болю... Дякую, моя голубко!
Яка б там в світі не була напасть,
Я хочу, щоби ти не знала смутку.
Забудем горе, мамо, сядем разом,
Та поговоримо про щось жіноче.
Не будемо кидати злії фрази.
Ти просто поряд будь і дні, і ночі.
Ти знаєш, мамо, важко жити.
Я зрозуміла, що таке кохання.
Це неважливо! Хочу попросити,
Щоб ти мене будила на світанні.
Матусю, ти єдина в мене в серці.
Пробач за ті слова, які казала...
Моя рідненька, ти відкрий ті дверці,
Які покажуть путь мені до зали.
До зали щастя, безтурботного життя...
До мого радісного, щирого дитинства.
Я знаю, що немає вороття
Назад, але я згадую колиску.
Можливо, то колиска майбуття
Або моє життя в твоїх руках.
Ти світло, що виводить з забуття,
Твоя любов до мене йде у снах.
Я дякую тобі за те, що ти
Така найкраща і така велична.
Моя любов до тебе назавжди.
І я тебе благаю: «Живи вічно!»
03.04.2017
