Я дощ, я камінь, я вогонь
Я вітер розплітаючий твоє волося
В очах сльоза бринить мені здалося
І смутку тінь торкнулась твоїх скронь
Ти сяйво, ти намисто, ти роса
Ти подих ранку, тихий стогін ночі
Тебе на руки я беру,підводиш очі
А в них вся мудрість світу, вся його краса...
