Кришталем іній на сонці сяє,
Немов голками кущ обростає.
Дивись , яка-то краса надворі !
Немов би впали додолу зорі .
Та тільки сонце на обрій вийде,
Красу ту вітер з гілок позіб"є .
Посипле іній, з криштальним дзвоном ,
На землю прямо, тобі під ноги.
І буде жаль нам краси такої,
Бо то ж із неба були ті зорі !
