Заледве світло
лине до кімнати
і кігтиком
чіпляється гардин -
Тебе думками
хочу обійняти.
Останню сальву*
в китицях жоржин
зігріти у долонях
колискових.
Спинити монотонне:
"цок" та "цок",
каштанів ритміку
сумну, відколи
кружляє
теракотовий листок.
Іще жоржинам
хочеться розвою -
осінній день
без них би спорожнів.
Думки про Тебе
просяться на волю.
Вони блукають пахощами снів...
*Сальва - заст. Залп; салют.
Дякую щиро, пані Валю Ось картина Білокур К. , яка мене приворожила магією кольору та енергетикою осіннього сонцяКажуть, що з наступного тижня негода... Ото ж нехай гріють нас внутрішні образки та такі магічні картини теплої осені