ВОНА – ДОЛЯ
Твоїм мовчанням, милий, я здивована,
Чому так довго оглядаєш ти мене?
Життям я, любий, жінка загартована,
А доля нас, жаданий, двох наздожене!
Як вирішить вона, усе в житті так буде!
Чи будемо ми разом, а можливо й ні.
І як би ти моє не бився, сонце, в груди,
З тобою мій коханий люди ми земні!
02.08.2016 р.
А. Рогуля
