(коломийка)
Як зійду на полонину -
Та й затрембітаю,
Бо в Оксани – уроди́ни,
Хто її не знає.
По етеру пісня лине,
Та й через стодоли,
Моторнішої дівчини
Не здибав ніколи.
Бо Оксана – дівка файна:
Працьовита, ніжна,
До керниці, грядки, стайні,
(Може, і до ліжка).
Мандибурки рондель всмажу,
Паленки дістану,
Не таке ще вам розкажу,
За тоту Оксану.
Бо Оксана – файна дівка,
Звідси до Ну-Йорка,
Б`є у тім`я, як горівка,
Не чіпайте корка.
Бо Оксана – файна дівка,
Дзиґа і фіглярка,
Аж гудит під нев долівка,
Витирайте шмарки.
Бо Оксана – файна дівка,
Мешти без обцасів.
Губи - вишні, очі - сли́вки,
Не марнуйте часу.
Бо Оксана – файна дівка
Звідси до Підгайців.
Щоб не було потім гірко,
Вчіться бальних танців.
певно, варта дівка того, щоб за ней та піли!
(хоча здобувши серце тої кралі, все ж мріяв би про те, щоб менше за Оксану знали: відіб"ють, кляті хлопи!)
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Варта, варта, пане Касьяне)
Всі дівчата - голуб"ята, та звідки ті чортові баби беруться?
А помріяти можна: спочатку про серце, потім - про інформаційну блокаду... Якщо вже мріяти, то ні в чому собі не відмовляймо
Весело! Не забули ж Ви свою краянську мову. Шкода, що не маєте, мабуть, гідного співрозмовника в Одесі. Та то таке, аби не стріляли...
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно кажучи, і не розмовляв так ніколи: в сім"ї і школі вже була літературна українська. Але від старших людей і не таке чув, боюсь, повторити не потрафлю)
Не можу сказати, що Одеса раптом заговорила по-нашому, але все частіше народ вкручує в розмову смачні вирази, почерпнуті, в основному, з телевізора.
"Та то таке, аби не стріляли..." Особливо вночі, бо так можна і в око потрапити)
Дякую, Вікторіє
Текст - неповний! Де адреса тотої Оксани? Може, дамам захочеться "не марнуючи часу" надіслати їй листа (зі спорами сибірської виразки )
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Йой, пані, таже пошту остатній раз на полонину приносили ще за совєтів!
Слухайте сюда: ото як поминаєте в Харкови всі хати, тримайте керунок на полудне і на захід. Тілько по лівому боці Дніпра не йдіт, бо там стрілєют. А пливіт зразу на правий, вода вже тепла. Далі отако поза городи на Проскурів, Тернопіль, попри Надвірну - і на Яремче. Ліпше стежками, а як мешти не на обцасах, то можна і за асфальтом. В Яремчі вже питайте за Оксанину вуйну, там її кожен пес знає. Той білий порошок ліпше лишіт вуйні, бо Оксани троха шкода
Подєкував гречно