Я не знаю про що попросити Бога
Розуму чи зовсім навпаки
Видерти з серця твій образ неможливо
Іншим дарую мить, поки скриплять пороги
І кислотою пальці не твоєї руки
Каменепадами їхні слова переходять у зливи
Відстань, кроки, та й інші дурниці
Нитки, голки, діряві сни
Непотрібні тобі, там в задзеркаллі
Ти завжди так умів, якнайглибше
І у мене дощем восени
Затопив правила і моралі...
