«Шкіру із себе ти ніжно знімай, -
Так скажеш мені на прощання,
Роздягайся, а далі зі мною злітай,
Відкинь од мене усі сподівання.»
Ти будеш мене приправляти собою,
І зверху на мене сипати перцем.
Згодом обіллєш святою водою,
Щоб солодшим стало моє серце.
Кусай мене, пережовуй, ковтай,
Та шлунком своїм перетравлюй.
Облизуйся смачно і далі з’їдай,
Щоночі мене ти так зваблюй.
