Твої слова це грізд
сердець солодких́.
Твої вуста немов блакиті
плив, але діла твої не чисті,
соромливі.
Твій погляд мертвий
наче слід услади,
що помацки на смак
відчути зміг і не забув.
В потоці слів
загублять смертні сенс,
а ти таки продовжиш
в світі свому будувати
нову вершину
несказанних мрій.
