Що ще врятує безнадійну душу
Під попелем безмежно втомлену
Брехня від «хочу», правда «мушу»?
Фальшива радість того, що вже зроблено?
Під дулом автоматів страхом засоромлений
Хоч кулі холості, та вже скомпрометований
Що відведе мене від смерті всіх думок?
Надія «хочу», віра «буду», та мрія – ще не зірваний листок.
***