Як я люблю вас, хлопчики-бійці –
Усіх-усіх і кожного осібно.
Цілую ваші щоки чорно-срібні.
І руки жму. Ви справжні молодці!
Навчились волю у бою кувать.
Женете, не жаліючи гостинців,
Отих, що маму здали і чужинців,
Котрим завжди хотілось щось урвать.
Пишаюсь Вами, хлопчики, й всіма,
Кому наблизить світлий день вдалося.
Ярмити нас – ідея не нова.
Та ми не ті, що були. Встоїмося!
Важко їм... У нас скоро зустріч на "день виводу"... Будуть і наші, що воюють зараз... Хоч давно вже не хлопчики... Дещо обсудимо. Війна над країною. Біда.