Вже так мало легкості в віршах
Надії, віри в молитвах…
Вже осіннім холодом у днях,
І все Життя, в твоїх очах…
Так мало тебе в моїй долі,
Від болю всі сльози лише…
Роз’їдають душу солі,
Молю, нехай щастя, напише…
Так мало щастя в нас, разом,
Овіяного ніжним сумом…
Тобі, завше пишу образом,
А ти проходиш повз струмом…
