Чи бачите? Плаче дитина!
Чи чуєте? Серце болить:
Лежить у палаті дитина,
Очима від страху кричить.
Снують колом впевнені люди,
Та скоро матуся прийде,
Зігріє долонями груди,
Ген острахи всі розведе.
Чомусь лице мамине зблідло,
Сполохані очі горять,
Пронизливо тулиться тіло,
Коли вони опліч сидять.
Чи чуєте? Плаче дитина!
Чи бачите? Вирок в очах…
Боротися стало несила.
Не дай, Боже, взнати цей жах.
І маються душі дитячі,
І мами від болю кричать.
В багатих – інстинкти звірячі.
Чому ж тоді Боги мовчать?
