Вже більше століття від дня, коли світ
Побачив Тарасове слово.
Кобзар, у котрому святий заповіт,
Тарасова сповідь, розмова.
Так соромно зараз читати її,
дивитись пророку у очі.
Він мріяв про спокій і спів солов'їв,
він вірив - всі мрії пророчі.
За що він страждав,
нащо муки були
ним тяжко тоді пережиті?
Щоб стільки разів нашу кров прорили
ті, в кого в душі усе вбито?
