Ромашкове поле
За моїм вікном
Простелила доля
Білим, білим сном…
Вранці чисті роси
Впадуть на межу,
Через поле боса
Радісно біжу…
Стежечка, мов стрічка
В’ється в далечінь,
Падає у річку
Неба височінь.
Серенаду квітам
Жайвір заспіва,
Як же гарно літом!
Краса та дива!
