Чому мене завжди,
повинні розуміти люди,
сприймати всі думки,
що бродять наче ті приблуди?
Ображені від слів,
шукати будуть різний вихід,
із лабіринтів снів,
у темних душах інвалідних.
Думками відгорну,
тих, хто сміється й солить рани,
розбавлю всю густу,
світанками в росі, образу.
