Якби крила мені,
Я б злетіла до самого неба,
У захмарену вись,
Де літають ключем журавлі,
Бо для щастя земного
Мені в світі нічого не треба,
Лиш би мама жила
І колосились хліба на землі.
Якби крила мені,
Я б злетіла до сонця самого.
Обпектись не боюся:
Душа вже згоріла давно.
А для щастя мені
Треба тебе лиш одного,
І щоб мама жила,
І світилось в сусідки вікно…
