| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Крамаренко: Запитання - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Nivi, 07.09.2012 - 07:49З  тобою  поряд  я,  моє  кохання... Й немов нічого в світі більше не існує. З тобою я сьогодні до світання, Це наче сон. але чого ж тоді хвилююсь? Все зупинилося навколо нас, і люди, Проходять повз як духи або тіні, Величні київські споруди, Поснули - ніч вже в силі. Я відчуваю твою душу, Торкаючись руки твоєї ніжно. Твій голос лине в моє серце, Бентежить, відчуття ці дивовижні! "Люблю! Кохаю!" - Серце моє каже, Печаль і щастя - дружні почуття. Чим бути із тобою поряд завжди Не знаю щасливішого життя! Світає, скоро день настане, Скінчиться наш з тобою зоряний політ. Любити все одно тебе на перестану, Я дуже хочу розтопити твого серця лід!           Ольга Крамаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Звучить інтригуюче!  натхнення Вам на високі звершення!     Ольга Крамаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Зі сторони завжди видніше)   Ольга Крамаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так має бути)Але частенько коли людина натикається на "стену непонимания", як казала героїня улюбленого фільму.Здається, що розвидніється на цьому фронті не скоро)   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||