Коли життя нас любить і голубить,
Ми хочемо у вир, де океан гудить,
Туди, де хвиля, буря інших губить,
Де океан бушує і штормить.
Якщо життя нас хвилею накриє,
Ми кричимо: " Де берег, де затока?"...
І кожну мить життя цінить не вмієм,
Щоб на те воля Господа звисока.
Уміймо здатися на ласку Божу
І кожну мить цінити, берегти,
Хвалити завжди кожну днину гожу,
А також бурю гідно перейти.
Коли ласкаве сонце ніжно гріє,
Або йде дощ, рве вітер, ураган,
Нехай буде на те Господня воля,
Я є моряк, а Бог - мій капітан.
