Мене постійно розтинає невідомість
У моргу смутку, навіженості і зла,
Постійна втома знищує мою вагомість -
Усе поважать і засунуть у тіла.
Мене ніде нема. Я чіп, чергова лялька,
Яку так смикають за ниточки щодня,
Шматочок дошки чи маленька в світі балка -
Фантом, ілюзія, безтілая брехня.
Мене розрізали, розкидали навколо
І важать органи свідомості. Життя
Не важить ніц, бо все пускається по колу -
Я лиш піщинка голограмного буття...
09.08.2012 року Львів
