Не розказуй про кохання, коли справді не кохаєш,
Нащо ці слова зухвалі, нащо фрази бездоганні?!
Не даруй душі надію, коли сам її не маєш,
Ти руйнуєш усі мрії, що вмирають у стражданні!
Припини свої обійми, ти ж холодними руками,
Тій людині, що кохає, тепле серце обіймаєш.
Не торкайся вуст ніколи, нечуттєвими губами,
Бо цілунком тим лукавим, тільки душу обкрадаєш!
