Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Задощило - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна, 27.04.2012 - 21:34
неймовірно гарно описане чудове відчуття радості від дощику, гарної погоди, квітів і весни. І собі таке хочу! Віктор Варварич, 27.04.2012 - 15:16
А по тому, мов струни гітари,Обірвалось і стихло-чудне!.. Крізь розшиті батистові хмари Протинає вже небо ясне. Валя Савелюк, 25.04.2012 - 09:56
прекрасний вірш! кольори, події, звуки...заструнило срібно і задзвеніло по калюжах... підхопило, закружляло і постелило... "Напоїло, мов глечики, квіти-" порівняння яке! а тоді обірвалось і стихло... вірш зримий, "чутний" і відчутний... пришпилений до паперу, зафіксований у русі -- рух зберігся! -- момент... як жива істота в бурштині... і хто воно -- те стрімке, поривисте і рухливе Чудне, що стихло так само несподівано, як налетіло?.. якась невидима молода сила... якесь боженя швидких перемін... Анатолійович, 24.04.2012 - 23:09
Інна Серьогіна, 24.04.2012 - 22:48
Тамара Шкіндер, 24.04.2012 - 21:53
Леся Геник, 24.04.2012 - 18:13
Дощ в Тебе й справді етакий музика вдався, що й заслухаєшся його стунними мелодіями... А /батистові хмари/ - неймовірно! Кожного разу дивуєш новими чарівними образами... Натхнення Тобі, Наталочко!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це природа зачаровує нас кожного дня Божого своєю розмаїтою красою,а я просто намагаюся донести цю красу до читачів...Дякую тобі,моє миле Сонечко,за твою щиру читацьку прихильність! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Весна завжди непередбачувана:то сонечком посміхнеться,то дощем заплаче...Щиро дякую,Вітю! Віктор Фінковський, 24.04.2012 - 16:55
А по тому, мов струнигітари, Обірвалось і стихло- чудне!.. Крізь розшиті батистові хмари Протинає вже небо ясне. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 24.04.2012 - 16:45
ЗРАНКУ СВІТИЛО ЯСКРАВЕ СОНЦЕ, ЧОТИРИ РАЗИ ВИХОДИЛА НА ДВІР У РІЗНИХ СПРАВАХ. АЖ РАПТОМ ІЗ-ЗА ЛІСУ ПОСУНУЛА ЧОРНА ХМАРА І УПЕРІЩИЛА ТАКА ЗЛИВА! ВСЕ ТРАПИЛОСЯ ТАК ЗНЕНАЦЬКА, АЛЕ Я ДОДОМУ ВТЕКТИ ВСТИГЛА СЬОГОДНІ ВИГУЛЮВАЛА СВОХ КОТІВ, ВОНИ ТРАВИЧКУ ПОЩИПАЛИ, А Я НАДИХАЛАСЯ І З СОНЦЕМ ПРИВІТАЛАСЬ! ТВІЙ, ВІРШ НАТАЛЮ, ДУЖЕ РЕАЛІСТИЧНИЙ, А З ІНШОГО БОКУ ОБРАЗИ СТВОРЮЮТЬ КАЗКОВУ АТМОСФЕРУ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! Весняна Осінь, 24.04.2012 - 16:22
Справжня дощова лавина на аркуші паперу, що зучить у ля-мінорі сумом квітів і радістю ясного неба Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно за такий прекрасний мелодійний відгук! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Ірино,Ви сьогодні першою потрапили під мій дощ! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||