Сотий день ріже на шматки,
Тебе, мене вливає в домішки.
І ділить навпіл неподілені світи
Зарядами твоєї посмішки.
Тонами вантажені думки
Розрядами впиваються у скроні.
Я відчуваю, хочеш ти...
І я так хочу, тебе так хочу…
Фиалковий розчерк коханого погляду...ми двоє в машині...дорога в минуле з присмком майбутнього....я так тебе хочу....твоїх долонь..твого поцілунку ..владного..завойовник моих думок!моя шкідлива звичка)мій світ, я тільки зараз починаю розуміти, що ти те божество, яке дається в житті тільки на віки ...і я буду абсолютною глупишкою якщо не збережу тебе...ти - найкращий...неймовірний..мій!
Ігор Вовк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..............
Надзвичайно приємно це читати. Збережемо разом нас Люблю тебе.
Люблю тебе.
