Ще один сплеск –
І далі пусто;
Жодних емоцій,
Жодних рядків.
Відчуття збиваються
В дивній згусток,
Щоб потім вилитись
Зливою слів.
І вже не словами,
Чимось магічним,
Що спонукає мене ж саму
Десь у собі
Віднайти те одвічне,
Для чого у світі цьому живу?
