Поневолі проходять злі будні,
Сірі будні осінньої пори,
Тільки руки в крові мої, брудні,
На обличчі лишають сліди.
Залишають лиш спогади злісні,
І безсовісні вчинки з людьми,
В голові моїй як буревісні,
Закружили у танці пітьми.
І танцюючи з розуму зводять,
В танці танго, кохання з латте,
Мене як божевільного водять,
Та напевно пишу не про те …
А пишу я про тебе кохано,
І про заходів різних похід,
Я зізнався для тебе зарано,
І утратив я щастя політ …
