Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Не стало краплинки… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий схвальний відгук! ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за Ваш візит! ![]() ![]() Валентина Курило, 24.07.2011 - 17:10
Сказати просто що гарний вірш - цього мало. Дуже сподобався. Ви - молодець! ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Приємно усвідомлювати,що Ви перейнялися цією темою... ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,що завітали! ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк, 22.07.2011 - 08:23
я рада, мій сонцеподібний oduvan4ikу, що ви розширюєте діапазон тем. З вашим талантом -- це справді необхідно. А щодо того,що я вас перехвалюю -- ніколи не думайте так, бо моїм обожнюванням ваших віршів я віддаю вам тільки дещицю того, що належить вам по праву -- вами мала б з не меншим жаром захоплюватися, як мінімум, вся Україна. І все українство світу -- а чого ні? У нас є справжній Богом благословенний Поет. Не так часто й трапляється в світі. Окрім того, скажіть мені, чого це поета можна пересварювати, найчастіше з якихось приватних недобрих причин, а "перехвалювати" не слід?.. Це трафарет. Поета треба любити і захоплюватися ним, щоб у нього росли і міцніли крила, бо після деякої критики поет починає думати не про Любов і Красоту, а про мотузку й бантину. Я не перехвалюю Вас, я вами милуюся. І не я в цьому винна, а Ви... ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Галю!Писала дійсно від душі,а про таке інакше і не можна... ![]() ![]() Лана Сянська, 22.07.2011 - 01:13
"Ніщо не змінилось:снують заклопотані люди,Підошвами топчуть земну загрубілу кору." ![]() Страшно, як душа обростає в загрубілу кору... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,це дійсно страшно,коли черствіє душа...Дякую Вам за розуміння і душевне тепло! ![]() ![]() |
|
![]()
|