[я зарікся, що писати не буду ніколи
але заради тебе зроблю виключення з правила такого...>
скажть мені як не писати
про очі її дивні...
про посмішку її веселкову...
про голос її ніжний...
про лагідні маленькі руки,
що подібні шовку...
про палке, гаряче серце,
що набиває мелодію щастя...
про струнке, тендітне тіло
що забирає розум....
про чуттєву її душу,
яку почує кожен....
можливо ж якось не писати,
але я не можу[...>
розумію, втратив рифму,
серце моє вибачайте,
воно не вміє ще писати,
тільки почуття шептати....
![vamp[UA]: зарікався, та не можу! - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
