ТанцЮють тІні на стінІ, примАрнії життЄві мИті,
У дзеркалАх, же, мерехтЯть, дитЯчі мрІї, що розбИті.
Під звУками нічнИх сирЕн, ховАючись до бомбосхОвищ,
МолИтись всім богАм небЕс, затамувАвши лишЕ пОдих.
Щоб припинИло, відійшлО, замОвкла клЯта та сирЕна,
НехАй сюдИ не прилетИть
Той жах - ворОжа та ракЕта.
Щоб знОву рАнок наступИв, нехАй на вУлиці морОзи,
ПромІнчик сОнця відігріє
і тИша
з мИром на порОзі.
НехАй страшЕнна та війнА і лЮтий вОрог
З свІту згИнуть.
ШахЕдів звУки і ракЕт з дитЯчих мрій хай геть відрИнуть.
Щоб наступИла вже веснА, дитЯчий сміх ,промІння сонця,
Цвіт квІтів, аромАт теплА, та мир для кОжного вікОнця.
ID:
1056941
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.02.2026 12:42:25
© дата внесення змiн: 08.02.2026 12:42:25
автор: Young
Вкажіть причину вашої скарги
|
