UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Василь Гаврилишин: СИЦИЛІЙСЬКА БАЛАДА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Мосійчук, 24.01.2026 - 16:44
Не знаю чи то жінка з картинки, чи лимони, чи поети в тому винні, але тримайте відповідь Він зріс там, де камінь цілує коріння, Де сонце гартує оливкову мідь. В очах його — спокій і давнє терпіння, Він бачив імперій величних падіння, Увесь непохитний, як скеля століть. Він мудрістю дихав латини і пилу, На вітер не кидав він марно слова. Ховав у мовчанні і розум, і силу, Що вела його крізь життєву кориду — Для нього почесна лиш правда жива. Був загнаний в думку, немов у фортецю, Закритий для тих, хто шукає розваг. Лиш шрам на плечі та відлуння у серці Сміливо, дивився у очі тій смерті, Із сили та волі зробив собі стяг. Та як же вмів жінці сказати те слово, Що рану гоїть, як цілюща вода! Коли замовкала раптово розмова, Він кидав один лише погляд — і знову В душі розквітала весна молода. Він знав таємницю, заховану в жесті, Він бачив глибини, де інші — лиш тінь. Служив лише правді, шляхетності й честі, Не прагнув він слави у жодному місті, Бо мудрість — то небо, а він — височінь. Хоробрість його — не у вигуку гнівнім, А в тихій рішучості стриманих рук. Він був у коханні і владним, і рівним, До слова — скупим, до молитви — наївним, Він знав всю ціну і радісті й мук. Виходить він гордо на площу Палермо, Задумливий профіль, поважна хода. Не владні над ним ані рай, ані пекло Він мудрість несе в собі легко і вперто, І в погляді — моря солена руда. Зустрів її там, де лимони і тиша, Де вірші сплітались у спільний мотив. Бо тільки такий, хто мовчання колишнє Та щирість всіх намірів долі відкрив, Ту панну в Палермо би гідно зустрів. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
