МАМА Мама… Зворушливо, мило і сильно, І дуже дзвінко слово це звучить. Для когось – це є ноша непосильна, Але життя із нею вже прожить. Мама…Бентежно, і щиро, і ніжно. Не кожному дано це слово чуть. Хтось каже це свідомо, хтось – побіжно, Та мама – це святе , і в цьому є вся суть. Мама… Так славно, і поважно, й гучно. Не кожній жінці ймення це дано, Про це старці казали дуже влучно, Й воно є світле, наче те рядно. Мама… Тривожно й дуже величально, Й велике щастя мати ймення це. Звучить воно і голосно й благально. Це слово, мов живильне деревце. Матусенька… Схвильовано і гордо. Доки мама – слово на устах. Звучить неперевершено в акордах І вилітає з уст, неначе птах. Матусенька… З повагою й любов'ю, Із шаною несем його в серцях. Із вдячністю це слово завжди мовлю, Звучить воно у моїх молитвах. 14.05.2019 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019 ́́
ID: 1039541 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Вірші про родину й батьківській дім дата надходження: 11.05.2025 17:52:46 © дата внесення змiн: 11.05.2025 17:52:46 автор: КОРОЛЕВА ГІР
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie