МАМА
Мама… Зворушливо, мило і сильно,
І дуже дзвінко слово це звучить.
Для когось – це є ноша непосильна,
Але життя із нею вже прожить.
Мама…Бентежно, і щиро, і ніжно.
Не кожному дано це слово чуть.
Хтось каже це свідомо, хтось – побіжно,
Та мама – це святе , і в цьому є вся суть.
Мама… Так славно, і поважно, й гучно.
Не кожній жінці ймення це дано,
Про це старці казали дуже влучно,
Й воно є світле, наче те рядно.
Мама… Тривожно й дуже величально,
Й велике щастя мати ймення це.
Звучить воно і голосно й благально.
Це слово, мов живильне деревце.
Матусенька… Схвильовано і гордо.
Доки мама – слово на устах.
Звучить неперевершено в акордах
І вилітає з уст, неначе птах.
Матусенька… З повагою й любов'ю,
Із шаною несем його в серцях.
Із вдячністю це слово завжди мовлю,
Звучить воно у моїх молитвах.
14.05.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР