В краю усіх можливостей
Це й спогад вже забутий.
Зашелестить повіками
Повітрям самобутній.
Знеможена тужливість їх
Вкриває серце стінами.
Не відновити вже колись
Обірвані суцільності.
Критичність днів любує неминучістю,
Почнеться день без болю імовірних сліз.
Зненацький погляд суне еротичністю,
Знайди мене в душі й люби, як слід.
