Що ж ти, серденько, так б'єшся,
Ніби хочеш утекти?
Вже кохання не догнати
І його нам не знайти.
Знов довірились з тобою,
Ризикнули знову всім.
І привели врешті горе
В наш з тобою рідний дім.
Сльози не пересихають,
Тебе рве на шмаття кров.
І на самоті страждають
Ті, що вірили в любов.
