Коли не в шані - від мук спастись,
Не чує біда молитв,
Як сміють бузки квітувати скрізь,
Нести аромат між битв?!
⠀
Чому колосся уверх росте?
Мов жар, - полуниця чом?
Коли, як мисливець, хижак іде,
Смертями ряснить і злом.⠀
⠀
Оскалив пащу скажений звір
Та ікла жорсткі простяг.
Тож нині бузковий, небесний мир,
Метелики білі - як?
⠀
А літо? - Згад вже про нього зник -
Дожити, чи дасть весна?...
Навіщо тобі, горобино, шик,
Фарбіткова ця краса?
⠀
А равликів тіні повзуть весь час,
Поки не впадуть в траву.
Штовха кульку жук-гнойовик в запас.
Те значить - і я живу.
⠀
І ти, живеш, і вона живе
І звіру звитяги ніт
Допоки духмяність бузкова зве
Прозорий гарячий світ.
⠀
Як сміють тут ці бузки цвісти
Під ревні плачі́ війни?
Квітки вибачай і себе прости,
Живі що є ти й вони.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Когда спасение не в чести,
К молитвам беда глуха,
Как смеет эта сирень цвести
И дивно благоухать?
Как может колос тянуться вверх,
Клубника краснеть и зреть,
Когда на охоту выходит зверь
Несущий тоску и смерть?
Он крутит пастью, рычит и рвёт,
Жестоки его клыки,
Так как же сиреневый небосвод,
И белые мотыльки?
Какое лето, ты что, окстись,
Весну бы прожить живой,
Рябина, зачем тебе эта кисть,
Наряд её кружевной.
Но тень улитки ползёт-ползёт,
Пока не придёт в траву,
И жук-навозник свой шар везёт,
И значит, и я живу.
И ты живёшь, и она живёт,
И зверю победы нет,
Пока сиреневый дух зовёт,
Прозрачный горячий свет.
Как смеет эта сирень цвести,
Ведь в мире идёт война.
Прости её. И себя прости,
Что живы ты и она.
ID:
953896
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.07.2022 20:46:23
© дата внесення змiн: 11.08.2022 15:26:33
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
