Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: БУЛО СЕЛО… ВЕСЕЛІ ХАТИ… - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															КОМЕНТАРІ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 27.07.2020 - 11:11 
											Отак і вимирають села.Тому й душа невесела. Дмитро Кiбич, 27.07.2020 - 01:56 
											Гарний вiрш, Валентино.  https://www.slovoidilo.ua/2020/07/14/infografika/polityka/rada-lehalizuvala-hralnyj-biznes-ukrayini-yak-holosuvaly-nardepy Так що - дii нинiшнiх високих чиновникiв тiльки оцiею картинкою можна i описати:  
										Валентина Ланевич, 26.07.2020 - 22:20 
											Щемна та душевна лірика! геометрія відповів на коментар Валентина Ланевич, 27.07.2020 - 17:55 
											Дякую,Валю! Моє дитинство і юність пройшло в селі, та й нині я зв"язків з селом не втрачаю, там мої родичі і друзі, ми спілкуємось, тому мені й відомі їх проблеми... геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 27.07.2020 - 17:52 
											Дякую,Марійко!Поки ще є фермери, то деякі села якщо не розвиваються, то хоча б не зникають, а як продадуть землю, то вже буде повний крах села; а без села не буде й України... Дружня рука, 26.07.2020 - 18:43 
											геометрія відповів на коментар Дружня рука, 27.07.2020 - 17:48 
											Дякуюза розуміння. Я виходець з села і мені боляче чути і спостерігати, як бідніють і зникають села... Катерина Собова, 26.07.2020 - 18:17 
											геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 26.07.2020 - 21:40 
											Дякую,Катюшо!Я не уявляю Україну без сіл і селян... геометрія відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 26.07.2020 - 21:38 
											Дякую,Маринко! На жаль, так воно і є: старіють села і в них люди вже виживають, не живуть... Любов Іванова, 26.07.2020 - 17:38 
											І боляче... і дуже правдиво, і якось приречено... Більшість сіл саме такі... геометрія відповів на коментар Любов Іванова, 26.07.2020 - 21:34 
											Дякую,Любо! У мене серце стискається, коли я їду з сином, чи донькою через такі забуті села...  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||