Він слав листи усім своїм знайомим
Напругу у слова свої вкладав,
Його сюжет був вільний і свідомий
Сценарій відчайдушних рівних справ
Він не чекав, робив в листах зарубку
На відповідь з-під лоба поглядав
І думаючи любо, та Нелюбко
Він потай від усіх одній віддав
У серці його квітли незабудки
Нагадуючи небо й синій льон.
А під горбочком совісно здобутки
В загублених рядочках ріс пасльон
Нагадуючи сцену і театр
Він очі тихо тихо прикривав
І все гадав, чи варто? Чи не варто?
Чому не пише тій, що покохав?!
