"Скажи, як бути це поетом,
Щоби творилися вірші?
Куплет вплітався б за куплетом,
І залишався на листі?"
Поетом буть не просто, друже,
Збагни цю істину просту.
Але, свій дар не кинь байдуже,
Й на славу не міняй земну.
Почуте серцем - занотовуй,
Благословляй свої вірші.
В собі ж найперше закарбовуй
Слова небесної краси.
Бог - Майстер, ти - у руках глина!
Чудовий витвір вийде враз,
Коли ти щиро, як дитина,
Йому все ввіриш, без образ.
Цей труд не легкий. Слава Богу!
Щоразу силу Він дає!
Благословля життя дорогу,
Свої щедроти й ласку шле.
"Хто це поет?" - мене питаєш.
Не знаю..., пише він вірші.
Коли беру їх і читаю,
То трепетно стає в душі.
Він той, хто словом не лукавить,
Й почуте пише без прикрас.
Тому, поезія та вабить,
Хоча болюча є не раз.
Вона надхненна Богом, небом.
Святе оспівує Ім'я!
І не розбавлена поетом,
Міняє долі і серця!
"Бо покликання наше було не щюз обмани, ані з нечистости, ані від лукавства, але Бог визнав нас гідними, щоб доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, аое Богові, що випробовує наші серця.
Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!
Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших". (́Біблія, посл. до сол. 2:3-6)
В цих біблійних Словах є чому нам повчитися!
ID:
874757
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА:
дата надходження: 05.05.2020 22:38:46
© дата внесення змiн: 05.05.2020 22:38:46
автор: Лілія Мандзюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
