Маю забаганки й свої мрії,
Та "корона" все це тормозить.
Зупинити треба поки дії,
Можна все це поки уявить.
Бачити у думці день хороший,
Все спокійно й тихо навкруги.
І не думать: скільки треба грошей,
Щоб хоч якось дні ці протягти.
Глянути на чисте синє небо,
І згадать приємне щось в житті.
Думка заспокоїть: є ВІН в тебе,
І сказати НІ, цій пустоті.
Пригорнутись до грудей гарячих,
Подихом зігріть його вуста.
Хіба можна жить тепер інакше?
Це моя уява так проста.