Пр: Буде плакати зоряне небо
Будуть падати зорі у ніч.
Солов’їний мовчатиме щебет,
Лиш кричатиме стомлений сич.
Заклубочуться сиві тумани,
Човен наш забере очерет.
Ми нап’ємось у волю кохання,
Залишившись удвох –тет-а-тет.
Ти пробач мені, зіронько, ясна,
Що минулого нам не вернуть.
Ми зробили на зустріч два кроки,
Нас чекає незвіданий путь.
Про кохання ведемо розмову,
Розігріта бурлить в жилах кров.
Тільки пісня поверне нам знову
Нашу юність і нашу любов.
Ти пробач мені, зіронько, ясна,
Хай пливе човен наш по воді.
Ми не раз зустрічатимо весни,
Бо і нині ми ще молоді.
Очерет нас запрошує в гості,
Десь в осиках покрикує сич.
Поміж хмар Місяць нам буде острів,
Поцілунки ховатиме ніч.
Ти пробач мені, зіронько, ясна
Що любов в моїм серці жива.
Поцілунків ми вип’ємо кварту
І сп’яніємо двох без вина.
Буде довго нам доля співати
Нашу пісню на два голоси.
Тебе й далі я буду кохати,
Лиш любов в своїм серці носи.
Звичайно в обране. 
Рада за Вашу пісню! Легкого їй звучання! 
