Умерла, умерла зоря.
Ніхто не відродить. Ніколи!
Пісня твоя - досі нас окриля,
Як в зрілості, так й в часі школи.
Був у житті, як співав ти, "Добряк",
Сприймав усе щиро й від серця.
Убили за це, не сховати ніяк,
Лиш сліз розтеклися озерця.
Під твій "Випускний" танцював я собі,
Й не думав, що буде в майбутнім.
А ти зліг за нас у брудні боротьбі,
Бо хтів щоб край наш став путнім.
Сльози все котяться з моїх очей,
І плаче червона калина.
Покинув ти нас з волі злісних речей.
Ридає уся Україна!
