Наважилась.
Покинула усе.
Порвала пута згірклої моралі.
І поїзд вже по-змовницьки везе
Від нелюба кудись мене подалі.
І начебто втішає заодно,
Годить живими титрами пейзажів.
Гортає вітер їх поза вікном
Ще й здмухує з думок гіркоту сажі.
Свобода...
Очерету острівець
Мигнув, як черговий на полустанку,
Тримаючи, мов світлу обіцянку,
Качалочку – жовтенький прапорець.
