Сніг не йшов. Сніг стояв і хитався. І мовчав. Загадково мовчав. Він, здається, до нас придивлявся. І думки наші також вивчав. Я від нього своїх не ховала – Хай на біле, як зерна, сійне, Помудрує та ще й пошпаргалить: Що не так, попередить мене.
ID: 793620 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 29.05.2018 11:09:27 © дата внесення змiн: 06.05.2019 10:22:05 автор: Ніна Багата
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie