Клини мережать небо журавлине –
Провісники весняних сподівань –
На цей раз «кру» їх зовсім не журливе,
Хоч жайвір ще весні не заспівав.
Купалися вже трави в перших росах,
Верба сережки жовті зодягла,
Спустивши у водицю довгі коси,
Хмариночку зловила, що пливла.
Утрапили в полон і журавлята,
Розчулили присутністю вербу,
У дзеркалі-воді їхні крилята
Заколисали хвильками журбу.
Мене теж даль покликала висока
І добре, що вона не має меж,
Побавилося мною сонця око,
Поки пробились крила в мене теж.
9.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Так приємно на душі від Ваших, Ганночко, весняних поезій, коли вже у Вас пробились крильця. І в нас від Вашого вірша теж.
По-цікавому написано, з родзинкою. 
Чудовий весняний 
