Дивує грудень: сніг навпіл с дощем,
Навколо все, мов ковдра, накриває.
Земля, вологою наповнена ущерть,
Дасть врожаю в казацькому цім краї.
Перед вікном схвильоване дитя :
«Чи не застрягнуть у Мороза сани?»
Прохання від маленького життя
Під Новий рік є, перше і останнє.
Не ковзани, не торт і не планшет.
Найголовніше – що іде від серця.
В очах сльозинки, шепотом лише:
«Хай тато мій живим з війни вернеться…».
Мабуть найбільше бажання українців хай всі тата, мами, синочки, донечки, брати і сестри, дружини і чоловіки повернуться з цієї війни жвими, здоровими і ПЕРЕМОЖЦЯМИ!
Олесь Ефіменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00