Чого іще не сказано – скажи,
Про що іще не шелестіла груша,
Аренами і серцем – рубежі,
Мов навіжені, добру волю душать.
А може людство виграє в лото,
Здивує себе виверзнутим раєм,
Хай тисяча мине, чи може сто,
Коли біду останню відспівають.
І щоб не сталось, щоб не відбулось,
Леліє час, чи невблаганно свище,
Простим питанням щастя займалось,
Всього лише – НАВІЩО?
