Чуєш, як квіти крізь землю ростуть
Радісний птаства йде клич в вишині
Вже на усіх рубіконах планет
Нова весна ця належить мені
І що не крок- діамантовий пил
Нам би від льоду прийти до води
Мало лиш пари ззимованих крил
Щоб із птахами піднятись туди
Щоб до зорі що нам світло дає
Твого серденька крізь светер биття
І не боюся вчорашніх снігів
Бо від весни нам нема вороття
