Пливе по долині туман,
Пливе поля огортає.
Спішить до дівчини козак,
Кінь копита собі оббиває.
-Коню мій вороненький,
Спіши до дівчини спіши.
-Коню мій ти вірненький,
Біжи до дівчини, біжи!...
Копитами кінь цокоче,
Та й швидко коник біжить...
Дівчина заміж виходить,
Тому козаченько спішить.
-Коню мій вороненький,
Спіши до дівчини спіши.
-Коню мій ти вірненький,
Біжи до дівчини, біжи!...
Дівчина заміж виходить,
Подружка їй набрехала.
-Що козака її молодого,
Сира земля поховала.
-Коню мій вороненький,
Спіши до дівчини спіши.
-Коню мій ти вірненький,
Біжи до дівчини біжи!...
